Ох, братаны и сестренки, устрицы во всех смыслах слова летели в космос! Давайте я вам расскажу вахтёрскую историю, как я купил закладки на псилоцибиновые грибы и покатался на кедах вместо коньков по песочку, да так, что вся Баку хлестала баклахой от моего обдолбаса!
Сидел я как-то на диванчике, аккуратно вливая загадочные химические вещества в мою сосудистую систему. В одно мгновение я понял, что мне нужно попасть на новую планету, где законы физики не действуют, а вместо газонов и асфальта там - песок, вот прямо там, где обычно катаются на коньках. Ну ты понял, да?
Позвонил я своему химику, по прозвищу "Хима", который всегда знает, где искать интересности. Он сказал, что закладки с псилоцибином уже в порядке. У меня сердце забилось быстрее, как у рэпера перед баттлом. Поручил он мне вамповать к нему домой, и там уже намечался лютый секс с нашими восприятиями.
Пришёл я к Химе, и у него на столе лежали коробочки с грибами, точно такие же, какие я видел на научном канале! Я подхватил одну, приблизил к носу и задохнулся от их запаха! Ох, братаны, бля, это был аромат свободы и экзотики, о которых даже турфирмы не слышали!
Ну, конечно, я проглотил свои закладки, словно голодный пират с золотом в зубах. Часик прошёл, и я чувствую, что мои ноги уже не от моего тела, они сами начали прыгать и танцевать. И тут я вспомнил свои кеды, идеальную пару для покорения песчаных дюн!
Кедами на ногах, я почувствовал себя настоящим спортсменом-экстремалом. Встал я, открыл дверь и вышел на свободу, готовясь стать пёрышком на песке. Вместо своего обычного района, я оказался на пляже, где волны нежно ласкали берег. Их шум заставил меня забыть обо всем, что было до этого.
Началось моё приключение, друзья, как в фильме фантастики! Ковыляю я себе по песку, словно герой суперспособностей, а мои кеды, они просто парят на ногах, будто я хожу на воздухе. Пальцы на ногах уже не чувствуют, но я продолжаю путь. Чувствую себя настоящим героем - Кедоносом, который спасает пляж от скуки и серости.
Но вот на горизонте я вижу тёмные тени, словно носы, и чувствую запах... да, это были носы наркоманов, которые, как и я, решили побывать в мире сновидений. Они улыбались мне, а я отвечал им своей самой веселой улыбкой. Я знал, мы все находимся в этой невероятной односекундной паутинке, в которой все связаны.
Прошёл я так долго, что даже не заметил, как солнце уже садится. Вода моря выглядела как сплошной бассейн с голубой водой. Я закрыл глаза и почувствовал, как волны плещутся на мои ноги. Кеды остались в сухости, но что находилось внутри них - это уже совсем другая история.
А когда солнце полностью село и ночь окутала пляж, я лег на песок и посмотрел на звёзды. Вселенная развернулась передо мной во всей её красе, и я понял, что я маленькая частица в этой невероятной грандиозности. И я просто благодарен за это путешествие по песку на своих кедах, потому что оно открыло мне новый мир, какой-то другой нос.
Вообщем, короче, если ты хочешь пережить что-то невероятное, необъяснимое и сумасшедшее, советую тебе вливать закладки на экстазирующие грибы и кататься на кедах вместо коньков по песку. Мир станет ярче, друзья окажутся ближе, а ты - настоящим героем своей невероятной истории. Вперёд, братва, на пляжи далёких миров!
И помни:
Жизнь - это как песок в твоих кедах. Надо почувствовать его между пальцев и понять, что он всегда будет оставлять следы на твоём пути. Не бойся оставлять свой след на этом песке, даже если только на кедах. Ведь именно так ты будешь жить настоящей жизнью!
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.